RU
EN PL IT
Украина, г. Киев, 01004
ул. Пушкинская 21б, оф. 2
тел. (044) 537-63-31
тел. (044) 537-63-32
E-mail: info@informplus.com.ua
  • ИСКАТЬ

Письмо ГФСУ от 10.11.2014 г. N 9929/7/99-99-10-02-02-17. О правомерности применения финансовых санкций органами ГФСУ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.11.2014 р. N 9929/7/99-99-10-02-02-17

Щодо повноважень ДФС застосовувати окремі санкції

Державна фіскальна служба України з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) повідомляє таке.

Підпунктом 39 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Водночас статтею 113 Кодексу передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку у разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний контролюючий орган.

Пунктом 3 статті 13 Декрету встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері податкової митної справи, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Указом Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" (далі - Указ), зокрема, пунктами 3, 5, контролюючі органи уповноважено застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 07.02.2012 року у справі N 21-904а10, єдиним повноважним органом на застосування міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів та нерезидентів, винних, зокрема, у здійсненні операцій з валютними цінностями без одержання генеральної/індивідуальної ліцензії, є Національний банк України. Положення Указу не підлягають застосуванню, оскільки суперечать обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створюють протиріччя у правовому регулюванні відносин.

Зазначене також відображено у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року N К/9991/53796/12, від 30.05.2013 року N К-23650/10, від 24.09.2014 року N К/9991/20411/11 тощо.

Відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте рішення за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Враховуючи викладене, згідно з правовою позицією Верховного Суду України до повноважень ДФС не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.

 

Голова

І. О. Білоус

02.12.2014

Аналитика:

Законодательство: